Неділя, 18.08.2019, 13:51
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Прозорість та інформаційна відкритість | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Серпень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Друзі сайту
  • Міністерство освіти і науки України
  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Верба 

    СТРУКТУРА

    КЗ «Вербська санаторна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів »

    Рівненської обласної ради

     

     

    (Згідно Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII)

    І. Рівні освіти в Вербській санаторній загальноосвітній школі-інтернат І-ІІІ ступенів:

    1. Початкова освіта, яка відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікації.

    2. Базова середня освіта, яка відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікації.

    3. Профільна середня освіта, яка відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікації.

    ІІ. Повна загальна середня освіта має три рівні освіти:

    1. Початкова освіта тривалістю чотири роки (за програмою 12 річної школи з 01.09.2018 р.).

    2. Базова середня освіта тривалістю п’ять років (за програмою 11 річної школи з 01.09.2022 р.).

    3. Профільна середня освіта тривалістю три роки (за програмою 12 річної школи з 01.09.2027 р.).

    ІІІ. Управління закладом освіти в межах своїх повноважень, визначених діючим законодавством та Статутом школи здійснюють:

    1. Засновник –Рівненська обласна рада.

    2. Керівник закладу – директор школи.

    3. Колегіальний орган управління закладу освіти – педагогічна рада Вербської санаторної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів.

    4. Колегіальний орган громадського самоврядування – загальні збори Вербської санаторної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів.

    5. Інші органи: рада школи, збори трудового колективу, профспілкова організація, громадська організація «Батьківська рада», батьківські комітети класів, органи учнівського самоврядування.

    І. Повна загальна середня освіта має три рівні освіти:

    1. Початкова освіта тривалістю чотири роки (1-4 класи).

    2. Базова загальна середня освіта тривалістю п’ять років (5-9 класи).

    3. Повна загальна середня освіта тривалістю два роки (10-11 класи).

    ІІ. Управління закладом освіти в межах своїх повноважень, визначених діючим законодавством та Статутом школи здійснюють:

    1. Засновник –Рівненська обласна рада.

    2. Керівник закладу – директор школи.

    3. Колегіальний орган управління закладу освіти – педагогічна рада Вербської санаторної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів.

    4. Колегіальний орган громадського самоврядування – загальні збори Вербської санаторної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів.

    5. Інші органи: рада школи, збори трудового колективу, профспілкова організація, громадська організація «Батьківська рада», батьківські комітети класів, органи учнівського самоврядування.


        

    ПРОГРАМА РОЗВИТКУ
    комунального закладу 
    «Вербська санаторна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів» Рівненської обласної ради

     

    Комунальний заклад «Вербська санаторна загальноосвітня школа-інтернат   I-III ступенів» Рівненської обласної ради для дітей із  хронічними захворюваннями органів травлення
         

    Зміст Програми
    I.Організація освітнього процесу   
    II.Кадрове забезпечення  
    III.Зміцнення матеріально-технічної бази 

      Мета Програми: 
    -    забезпечення якісної освіти як найважливішої умови успішної соціалізації дитини в сучасному суспільстві;
    -    удосконалення організації процесу навчання на надання лікувально-профілактичних послуг;
    -    формування свідомості громадянина, що володіє політичною культурою, критичним мисленням, здатністю самостійно здійснювати свій вибір;
    -    виховання любові до Батьківщини, духовності, моральності;
    -    створення умов, сприятливих для доброзичливого ставлення до школи, однолітків, учителів, держави.
       Завдання Програми: 
    -    забезпечення якості освіти, яка відповідає сучасним освітнім стандартам;
    -    навчально-виховні, лікувально-профілактичні та реабілітаційні заходи є складовою частиною оздоровчого режиму, додержання якого є обов’язковим для всіх  учасників  навчально-виховного та лікувально-реабілітаційного процесу;
    -    модернізація матеріально-технічного, кадрового, методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
    -    формування в учнів громадської свідомості, відповідальності та активності, громадського обов’язку та громадської гідності;
    -    виховання свідомого громадянина України, патріота, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації;
    -    вироблення в учнів свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як до найвищої цінності;
    -    формування професійно-компетентної особистості, здатної до суспільного життя та співпраці в громадському суспільстві
    -    гуманізації міжособистісних стосунків між педагогами, дітьми та батьками
    -    формування іміджу школи.


      І. Організація освітнього процесу

       Мета: 
         - забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку учнів; 
         - створення умов для різнобічного розвитку особистості, індивідуалізації та диференціації навчання;
         - забезпечення якості навчання та комплексного підходу до використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі; 
         - підготовка вихованців до життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, формування в них навичок самостійного пошуку, оцінювання та систематизації інформації;
         - удосконалення та розвиток виховної системи на основі національних та загальнолюдських цінностей , пошук нових шляхів організації позакласної і позашкільної виховної роботи; 
         - виховання вільної особистості, активної у виборі власної життєвої позиції, свідомого громадянина України;
         - організація змістовного дозвілля й відпочинку;
         - розвиток особистості шляхом залучення до творчої діяльності; 
         - створення умов для формування здоров’я кожного учасника навчально-виховного процесу.
    Шляхи реалізації проекту 

    № з/п    Зміст роботи    Очікувані результати    Кошти    Відповідальні

    1    Організація індивідуальної роботи з дітьми, роботи у гуртках з метою розвитку здібностей учнів     Підвищення якості освітнього процесу, забезпечення інтелектуальних потреб учнів    Кошти бюджету    Адміністрація, педагоги

    2    Забезпечення науково-педагогічного супроводу роботи вчителів з обдарованими дітьми    Підвищення рівня науково-методичного та інформаційного забезпечення педагогічних працівників, які проводять роботу з обдарованою молоддю
        -    Адміністрація, педагоги

    3    Здійснення правового та психологічного супроводу  виховного процесу з дітьми-сиротами та дітьми з соціально-незахищених сімей    Формування високоморальної особистості та її самореалізації на основі всебічного розвитку здібностей дитини з урахуванням її психологічних особливостей та природного потенціалу    -    Адміністрація, педагоги

    4    Контроль за станом здоров’я учнів. Моніторинг поглиблених медичних оглядів учнів    Забезпечення індивідуального підходу у навчально-виховному процесі, створення умов для сприятливого фізичного та психічного розвитку дітей    -    Медичні працівники школи-інтернату
    5    Формування інформаційної культури учасників освітнього  процесу    Організація доступу учнів, педагогічних працівників до вітчизняних і світових інформаційних ресурсів    -    Адміністрація, педагоги

    6    Забезпечення умов для дотримання вихованцями режиму школи-інтернату із врахуванням специфіки закладу (санаторна школа-інтернат для дітей із захворюваннями органів травлення)    Оздоровлення та зміцнення здоров’я дітей    -    Педагоги 
    7    Облаштування ігрового майданчика на території школи-інтернату    Організація дозвілля дітей початкової школи    Кошти спонсорів    Адміністрація


     ІІ. Кадрове забезпечення 
         Мета: 
         - підвищення якості науково-методичної роботи з забезпеченням різноманітних форм навчання; 
         - забезпечення освітнього процесу висококваліфікованими спеціалістами для результативності професійної діяльності;
         - стимулювання педагогів до самоосвіти, активізація їх творчого потенціалу;
         - сприяння участі громадськості у формуванні освітньої політики школи-інтернату; 
         - створення умов для зростання професійного рівня педагогічних кадрів; 
         - здійснення систематичного планування, моніторингу та аналізу діяльності навчального закладу.


    Шляхи реалізації проекту

    № з/п    Зміст роботи    Очікувані результати    Кошти    Відповідальні

    1    Створення умов для підвищення професійної майстерності та рівня методичної підготовки педагогічних кадрів
        Підвищення рівня фахової компетентності педагогічних працівників, сприяння їх самовдосконаленню та самоосвіті    -    Адміністрація

    2    Забезпечення вчителів та вихователів електронними засобами навчального призначення для підтримки освітнього процесу    Розвиток професійного самовдосконалення вчителів
        Кошти спонсорів    Адміністрація

    3    За результатами діяльності представляти педпрацівників до нагородження відповідними заохочувальними преміями    Моральне та матеріальне стимулювання професійної діяльності    -    Адміністрація

    4    Модернізувати методичний кабінет;забезпечити його сучасною науково-методичною літ-рою, інформаційно-комп’ютерними ресурсами    Оптимізація умов самоосвітньої діяльності педпрацівників

        -

        Адміністрація


    ІІІ. Удосконалення матеріально-технічної бази закладу 

         Мета: 
         - забезпечення в школі безпечних умов для навчання і виховання дітей відповідно до сучасних санітарно-гігієнічних, технічних та педагогічних вимог.
         - забезпечення виконання комплексної програми з енергозбереження

    Шляхи реалізації проекту

    № з/п    Зміст роботи    Очікувані результати    Кошти    Відповідальні

    1.    Ремонт приміщення школи і спальних корпусів ззовні
        Економія енергоресурсів    Кошти бюджету    Адміністрація 
    2.    Заміна дерев’яних вікон на склопакети у будівлі спального корпусу для дівчат і в навчальному корпусі    Економія енергоресурсів    Кошти бюджету    Адміністрація
    3.    Капітальний ремонт 1 поверху навчального приміщення
        Забезпечення комфортних умов навчання     Кошти бюджету    Адміністрація
    4.    Оснащення кабінетів комп'ютерною технікою    Модернізація навчального процесу    Кошти бюджету    Адміністрація
    5.    Часткова заміна дверей у кабінети і спальні кімнати    Економія енергоресурсів    Кошти бюджету    Адміністрація
    6.    Облаштування території школи тротуарною плиткою
        Покращення естетичного вигляду території школи    Кошти бюджету    Адміністрація
    7.    ¬    Встановлення сучасного дитячого майданчика
    ¬         Забезпечення комфортних умов навчання та відпочинку дітей    Кошти бюджету    Адміністрація
    8.    Заміна огорожі території школи.    Покращення естетичного вигляду території школи    Кошти бюджету    Адміністрація


     

     

    Пояснювальна записка

    Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
    Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
    Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
    Освітня програма школи на 2018/2019 навчальний рік розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018
    №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1 класи), наказу МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для с закладів загальної середньої освіти», листа МОН України від 22.05.2018 №1/9-332 щодо затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти.
    При складанні освітньої програми для 1 класу використано Типову освітню програму початкової освіти, розроблену під керівництвом Шияна Р.Б., затверджену рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 22 лютого 2018 р., відповідно до наказу МОН України «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня» №407 від 20.04.2018р.
    Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації ланкою початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.
    Освітня програма визначає:
    - загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення (за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Шиян Р.Б.) ;
    - очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальної програми, відповідно до кожної змістової лінії;
    - рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
    - вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

    У програмі вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.
    Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
    - дитиноцентрованості і природовідповідності;
    - узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
    - науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
    - наступності і перспективності навчання;
    - взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
    - логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
    - можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
    - творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
    - адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
    Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних
    навчальних програмах.
    Перелік та пропонований зміст освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
    Мовно-літературна;
    Іншомовна освіта (ІНО);
    Математична (МАО);
    Природнича (ПРО);
    Технологічна (ТЕО);
    Інформатична (ІФО)
    Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО);
    Громадянська та історична (ГІО);
    Мистецька (МИО);
    Фізкультурна (ФІО).

    програми має потенціал для формування у здобувачів таких
    ключових компетентностей:
    1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
    2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
    3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
    4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
    5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
    6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
    7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно- комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
    8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
    9) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

    10) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
    11) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
    12) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
    13) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
    Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння:
    - читання з розумінням;
    - уміння висловлювати власну думку усно і письмово;
    - критичне та системне мислення;
    - творчість;
    - ініціативність;
    - здатність логічно обґрунтовувати позицію;
    - вміння конструктивно керувати емоціями;
    - оцінювати ризики;
    - приймати рішення;
    - розв'язувати проблеми;
    - співпрацювати з іншими особами.
    Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів з обов’язковими результатами навчання першого циклу), визначеними Державним стандартом початкової освіти.
    (Цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу). У цьому разі – другий клас. Скорочений буквений запис означає освітню галузь. Перша цифра після буквеного запису позначає номер змістової лінії, друга цифра (після дефісу) – порядковий номер загальної цілі, окресленої в Стандарті. Цифра після крапки означає порядковий номер обов’язкового результату навчання. Остання цифра – порядковий номер очікуваного результату навчання)

    Оскільки Типова освітня програми ґрунтується на компетентнісному підході, теми/ тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.
    Рекомендовані форми організації освітнього процесу. У процесі організації навчального процесу пропонується використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні методи, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, спостереження, тощо.
    Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.
    Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
    Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
    Навчальні досягнення здобувачів у 1-му класі підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.
    Вимоги до осіб, які розпочинають навчання в початковій школі.
    Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть

    розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.
    Освітня програма початкової школи має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
    З метою виконання вимог Державного стандарту початкової загальної освіти освітня програма та навчальний план школи містить усі навчальні предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчального плану.
    Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм (Державні санітарні правила і норми влаштування , утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001р. №63) та нормативну тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин.
    Години фізичної культури в 1-их класах не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено наказами Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018р. №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня».
    Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».
    У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. №128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 р. за №229/6517).
    Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими навчальними предметами «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво».

    МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

    Пояснювальна записка
    Освітню програму з рідномовної освіти створено на основі Державного стандарту початкової освіти.
    Метою рідномовної освіти для загальної середньої освіти є розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою (якщо вона не українська); формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду.
    Відповідно до окресленої мети, головними завданнями рідномовної освіти у початковій школі є:


    - виховання стійкої мотивації до читання та прагнення вдосконалювати своє мовлення;
    - сприяння індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними через розвиток комунікативних умінь, зокрема діалогічного мовлення, театралізацію;
    - розвиток уміння вдумливого читання і базових правописних умінь;
    - збагачення духовного світу учнів через естетичне сприймання творів художньої літератури та медіапродуктів;
    - розвиток уяви та творчого мислення учнів за допомогою творів літератури та мистецтва, медіатекстів, театралізації, гри;
    - формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);
    - розвиток здатності спостерігати за мовними явищами, експериментувати зі звуками, словами, фразами, зокрема і в мовних іграх, для опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;
    - створення сприятливого мовного середовища у школі, зокрема й через пізнання сучасної дитячої літератури різної тематики та жанрів.

    Відповідно до окреслених завдань, у початковому курсі рідномовної освіти виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово»,
    «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо».
    Комунікативна компетентність, зокрема вільне володіння українською мовою та спілкування рідною мовою (якщо вона не українська), виявляється в безпосередньому та опосередкованому спілкуванні.
    Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістової лінії «Взаємодіємо усно» (мовець / слухач – слухач / мовець). Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до дій зі сприймання, перетворення, виокремлення, аналізу й інтерпретації, оцінювання та використання усної інформації в реальній мовленнєвій практиці (бесіда, дискусія у класі, мікродискусія в групі, обговорення в парі тощо).
    Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані у просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Читаємо» (читач – автор), «Взаємодіємо письмово» (автор – читач), «Досліджуємо медіа» (читач / глядач / слухач – автор). Ці змістові лінії забезпечують здобуття досвіду опосередкованого спілкування, опанування кола знань (понять, уявлень) та вмінь, що дають змогу учням удосконалювати комунікативну компетентність.

    Змістова лінія «Читаємо» спрямована на розвиток мотивації дітей до читання, залучення їх до читацької діяльності, яка ґрунтується на учнівській ініціативності та самостійності у доборі текстів для читання та інтерпретації прочитаного. Під час читання учні розвивають уміння сприймати та аналізувати текст, оцінювати прочитане та перетворювати інформацію, уявляти, мислити творчо.
    Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає залучення учнів до реальної писемної практики, зокрема за допомогою цифрових пристроїв та в режимі онлайн. Результатом такої роботи є базові вміння створювати писемні висловлювання у реальному та віртуальному просторі та редагувати їх.
    Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає ознайомлення школярів з основами медіаграмотності. Діти формують уявлення про межу між реальним світом і світом мас- медіа. Вони вчаться інтерпретувати, аналізувати, оцінювати медіатексти (фільм, мультфільм, реклама, фотографія тощо) та створювати прості медіапродукти. Змістова лінія
    «Досліджуємо медіа» пропонує інструмент для активного критичного освоєння комунікативного медіасередовища.
    Змістова лінія «Досліджуємо мовлення» забезпечує дослідження мовних закономірностей і формування на цій основі свідомих мовленнєвих умінь (орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних, стилістичних, словотвірних). Також у межах цієї змістової лінії учні опановують виражальні засоби художніх текстів, що в цілому сприяє творенню індивідуального стилю мовлення.
    Змістова лінія «Театралізуємо» слугує розвитку комунікативних умінь учнів, зокрема вміння моделювати різні ситуації спілкування, обирати відповідні комунікативні стратегії, досліджувати несловесні засоби спілкування. Увага до несловесних засобів приділятиметься і в змістових лініях «Взаємодіємо усно» та «Досліджуємо медіа», а сам прийом театралізації може використовуватися й у змістовій лінії «Читаємо».
    Специфіка змістової лінії «Театралізуємо» пов’язана з формуванням уявлення про театр як місце, де учні здобувають досвід співчуття та співпереживання. Тому в межах змістової лінії «Театралізуємо» учні досліджують чужу (глядач) та власну (актор) експресію. Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до сценічної творчості, в умовах якої школярі набувають акторського досвіду, зокрема імпровізації, що забезпечує розвиток у дитини емоційного інтелекту, творчого мислення, самосвідомості й самоефективності, уміння мобілізувати інших, ініціативності, уміння долати бар’єри, пов’язані з неоднозначністю, невизначеністю та ризиками, співпрацювати з іншими особами.

    Результати навчання пропонований зміст 1– 2 класи

    Обов’язкові результати навчання Очікувані результати
    Навчання
    1 2
    1. Змістова лінія «Взаємодіємо усно»
    Сприймає усну інформацію, перепитує, виявляючи увагу, доречно реагує Учень / учениця:
    -    з увагою сприймає усні репліки й доречно реагує на усну інформацію в діалозі (погоджується або не погоджується, виконує певні дії у відповідь на прохання чи відповідно до інструкції) [2 МОВ 1-1.1-1];
    -    перепитує співрозмовника для уточнення почутої інформації [2 МОВ 1-1.1-2];
    -    сприймає монологічне висловлення (казки, розповіді, вірші, інструкції до виконання завдань тощо) з конкретною метою [2 МОВ 1-1.1-3]
     
    Відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до мети; на основі почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно Учень /
    uCozCopyright MyCorp © 2019